А чому ви так не любите D&D?

«А чому ви так не любите D&D?» — таке, або подібне питання в чаті Інріуму ставили декілька різних людей. Відповідали на нього по-різному: інколи серйозно, інколи іронічно, інколи просто — «награлись». Але  я вирішив виділити трохи часу і спробувати відповісти на це питання чесно та ґрунтовно. А ще спробувати вгамувати зверхній тон, який чомусь часто з’являється при відповіді на це запитання. Бо дійсно, трохи дивно, що в чаті спільноти з тегом «dnd_ua» та 41% наборів саме по D&D до цієї гри ставлення часто дуже іронічне.

Джерело зображення канал Інріум – https://t.me/inrium

Цей текст не претендує ані на експертність, ані на об’єктивність і містить виключно мої особисті думки з цього приводу. 

То чому ж? 

Особисто я не люблю D&D, бо вважаю, що воно отримує значно більше уваги ніж варте. Я зовсім не хочу сказати, що D&D погана гра, вона непогано робить те, для чого створена. Це чудовий інструмент для того, щоб зіграти в високе, героїчне, бойове фентезі. Також важливо сказати, що жодна гра не існує сама по собі, як абстрактна ігрова система в вакуумі. В ігор є історія, спільнота, представленість в медіа, і ясно, що D&D в цьому плані — це не просто гра. Це спосіб долучитися до спільноти людей, яка продовжує традицію найпершої рольової гри (в сучасному вигляді). Це можливість стати ближче до персонажів Дивних див, Теорії великого вибуху чи Спільноти. Власне, це напевне поки що єдина рольова гра, яка має повноцінні екранізації. Це гра, для якої найлегше знайти гравців, матеріали, поради та мерчандайз. Це цілий світ, окрема культура і самоцінний досвід. 

Джерело зображення Roll20 ORR Report – https://blog.roll20.net/posts/the-orr-report-q3-2021/

Але особисто мені здається, що реальна потреба в такій грі значно менше, ніж та доля ринку, яку займає D&D. Я вважаю, що внаслідок свого первородства, багатої історії та медіа представленості ця гра створює таку гравітацію, що затягує людей, які загалом-то зацікавлені в іншому досвіді. Я не хочу сказати, що високе фентезі не популярне, а D&D не потрібна. Фентезі дійсно переживає свій черговий золотий вік, а D&D приносить радість мільйонам людей. Проте мою думку підтверджує постійний потік саплементів, хаків, партнерських продуктів, які пропонують: D&D в космосі, детективне, лавкрафтіанське, піратське, ковбойське, 18+ і т.д. Перед Гелловіном Кікстартер заповнений різної якості кампейнами про горор.

Системи — це інструменти

Я сприймаю ігри як інструменти, і кожен інструмент має своє пряме призначення. І як і з будь-яким інструментом найголовніше — це те, хто його тримає. Справжній майстер (pun intended) зробить хорошу роботу навіть поганими інструментами нецільового призначення. Але з класними, ідеально підібраними інструментами він зробить цю роботу ще ліпше, швидше, ефективніше. І мене дратує, що замість того, щоб піти й взяти інструмент, який створений для певної задачі люди намагаються добудувати якісь саплементи та хаки до D&D.

Джерело зображення Roll20 ORR Report – https://blog.roll20.net/posts/the-orr-report-q3-2021/

Наприклад — те що особисто мені цікаво — драма, розвиток особистості персонажа, стосунків між персонажами та швидке розв’язання конфліктів майже не підтримується інструментарієм D&D. Це все ще може бути зігране, правила ніяк це не обмежують і не заважають грати в драму, спілкування та стосунки. Але вони й не допомагають. Для порівняння, в іграх родини PbtA існують механіки, які прямо заохочують гравців створювати драматичні стосунки та конфлікти. В D&D такої вбудованої підтримки майже немає(є дуже м’які наративні гачки з ідеалами, недоліками та натхненням), бо фокус гри на іншому. Якщо ж намагатися грати драму, чи детектив на D&D, то основна частина гри просто не потрібна: всі ці спели, клітиночки, дії, зброя і т.д. От і виходить, що в теорії, звісно, можна грати що завгодно на чому завгодно, аби майстер був хороший і гравці приємні. Можна викинути те, що зайве і додати нові компоненти. Але навіщо гребти проти течії, долати перешкоди, будувати монстра Франкенштейна? Коли можна взяти спеціально створений інструмент для саме тієї гри, яку ви хочете провести. Власне, керуючись тією самою логікою, я не люблю універсальні системи — чудово мати в кишені швейцарській ніж на всяк, але в кожному конкретному випадку повноцінний ніж, викрутка чи пилка виконають роботу значно ліпше.

Я розумію, що багато людей скажуть: «ну, я вже вивчив цю систему, мої гравці її знають, тому ми будемо юзати її, навіть якщо це не дуже оптимально». І так, це справедливе зауваження, але є два але. По-перше, D&D це досить важка система із купою матеріалів, і якщо ви вже її подолали, то 90% систем будуть легші, і часто в них навіть гравцям нічого вчити не треба, майстер може все швидко пояснити «на пальцях» за десять хвилин до гри. По-друге, системи не треба «вивчати» взагалі — досить прочитати базові речі й можна сідати грати. Нічого страшного не відбудеться, якщо група щось забуде чи переплутає. Ніхто від цього ще не помирав. Книга правил — це довідник, не Біблія чи «Чистий Код» Роберта Мартина, її не треба вивчати від дошки до дошки.

Ну і що?

Якщо підсумувати — є багато причин не любити D&D. Комусь воно не підходить, хтось втомився, хтось мав поганий досвід з конкретними людьми й переносить його на всю систему. А ще дехто (багато хто, і я теж) хоче відчувати себе трохи ліпшим, мудрішим і досвідченішим за інших, і отримує трошки гілті плежер, зверхньо дивлячись на найпопулярнішу НРІ. Але основна моя причина — заздрість. Я б дуже хотів, щоб розподіл популярності ігор та жанрів був трохи більш рівномірним, і чудові ігри приховані в тіні колоса D&D теж отримали свою долю уваги. Так що, якщо раптом вам захочеться чогось іншого — за межами D&D є тисячі інших ігор, досвідів та спільнот. І можливо, вони не такі популярні, але так само варті уваги. Може не зараз, може колись, якщо теж награєтеся і будете шукати чогось нового.

І спеціально для такого випадку я хотів би привести список жанрів і ігор, які їх ліпше за все відтворюють на мою думку.

Список порад

Жахи та детективи — так склалося, що часто горорні рольові ігри мають детективний складник, а детективні — горорний, тому я взяв на себе сміливість скинути це все в одну категорію. Тут вже на відкуп конкретної пригоди/групи віддається, чого буде більше: жахів чи детективу.

• Граничний жах — система яка підтримує, напевно, будь-який піджанр жахів. Має дуже легкі правила. Перекладена  українською, ПДФ доступна за системою «плати скільки хочеш» (M87 games).
• Поклик Ктулху та Дельта Ґрін — Лавкрафтіанські жахи з трохи різним присмаком. Поклик симулює класичні оповідання Лавкрафта. А Дельта щось штибу Х-файлів з бюрократією, особистими драмами персонажів, і загалом більш похмурим і приземленим тоном. Обидві є українською із безплатними правилами швидкого старту (Поклик — Geekach, Дельта — M87 games). Тут часто є і детективний складник, а деякі готові сценарії можуть бути взагалі без надприродного складника.
• Gumshoe — ціла родина ігор, яка в першу чергу орієнтується на детективний складник, але часто має і механіки горору. Тут і Trail of Cthulhu, і The Fall of Delta Green, які поділяють сетинг з попередніми іграми, але мають більш детективні механіки. І вже супергеройський детектив Mutant City Blues, і навіть фентезі яке може бути далеко не тільки детективом Swords of the Serpentine.
• Ктулху в пітьмі — мінімалістичний хак (2 сторінки) на Cthulhu Dark від українського автора Darkmentat. Якщо вам треба провести жахастик, а гравці прийдуть вже через п’ять хвилин — чудовий вибір. Є дві готових пригоди в стилі обскурних японських горор-рпг від того ж автора.
• Mothership — горор в космосі: Чужий, Горизонт Подій, Dead Space. Прості правила, прекрасна книга майстра (ну як книга, брошура), сотні додаткових матеріалів від спільноти.

Міське фентезі:

• Urban Shadows — гра про політичні ігри надприродних фракцій в сучасному місті. Досить вимоглива до майстра, оскільки не має готового сетингу та канону.
• World of Darkness — цілий всесвіт темряви з окремими книгами про вампірів, перевертнів та мисливців на нечисть (і це тільки в чинній редакції, в старіших є маги, феї, демони, привиди та навіть мумії).

Кримінал:

• Клинки в пітьмі — динамічна і кінематографічна гра про «хайсти» та розвиток банди. По вайбах нагадує щось типу — Гай Річі знімає Гострі картузи в стімпанк сетингу. Дуже скоро буде локалізація українською від M87 games.
• Cartel — легка система сімейства PbtA (Powered by the Apocalypse), створена для відтворення досвіду серіалів штибу Пуститися берега чи Наркос. Приземлені реалістичні історії людей пов’язаних з організованою злочинністю, зазвичай з поганим кінцем.

Наукова фантастика: 

• Кавалерія — гра про величезних людиноподібних роботів в далекому майбутньому від українського автора (Олександр Тріфан). Достатньо мінімалістичні правила, дуже цікавий авторський сетинг для фанатів «жорсткої» наукової фантастики.
• Lancer — гра про величезних людиноподібних роботів в не такому вже і далекому майбутньому. З дуже деталізованими правилами бою для фанатів тактичного складника НРІ й будування білдів.
• Mothership — вже згадували в жахастиках, але гра має ще досить багато інструментів для саме гри про космос із конструктором кораблів, економікою тощо.

Фентезі:

• Демони і Дракони — менш героїчне, більш приземлене фентезі, ніж D&D. З безкласовим розвитком (які навички використовуєш, ті й качаються) та простішими правилами. Є переклад від Geekach, безплатні правила швидкого старту.
• Daggerheart — свіжа гра від Critical Role (так, тих самих), легші та наративніші правила, ніж в D&D.

Супергероїка:

• Masks: A New Generation — ще одна гра з родини PbtA, цього разу про команду підлітків-супергероїв. Крім звичного жанруб гра зосереджується на темах дорослішання та авторитету.

Дуже сподіваюсь, що якась з цих ігор зацікавить провести саме її та отримати новий досвід, але якщо D&D задовольняє всі потреби — то це теж чудово, що хтось знайшов свою ідеальну гру, можу тільки позаздрити!

Якщо ці роздуми вас зацікавили і ви любите різноманітні НРІ, а особливо в жанрі горору, — підписуйтеся на “Гороркаст“ — подкаст про темні сторони настільних рольових ігор.